Цього тижня знайомимо вас із Ярославом! Він керує магазином “Два кроки від хати” на Личаківській, 112. Його суперсила – пам’ятає кожну дрібничку. А ще він професійний археолог і обожнює грати в футбол.
До речі, в нас не так давно відкрився ще один магазин “Два кроки від хати” на вул. Дорога Кривчицька, 1. А з грудня запрацює “Два кроки” на Віденській, 9. Тож чекаємо в гості. 😉
Скільки років ти працюєш у Холдингу емоцій !FEST?
Загалом вже 3,5 років. Починав я саме в цьому магазині. Пам’ятаю, як зараз, це було у лютому 2015 року, тоді якраз відкрилась ця крамниця і я прийшов продавцем-консультантом. Увесь цей час я пропрацював в межах нашої мережі магазинів “Два кроки від хати”, змінював тільки адресу 🙂
Як тобі тут працюється?
Загалом, якраз тут, на Личаківській, найкраще, бо це найрідніший магазин.
Тут я починав свою трудову діяльність у Холдингу. Це місце завжди мене тягне до себе.
Я трохи “подорожував” по наших магазинах. Попрацював тут продавцем-консультантом, потім адміністратором на Левандівці, потім на Червоної Калини. Після мене перевели знову на Личаківську вже адміністратором. Далі я помандрував на Тарнавського, але вже керівником. І от тепер знову повернувся на Личаківську, керівником. Це вже моє третє пришестя 😉
А чому ти обрав саме сферу обслуговування?
Направду, я якось над цим не задумувався. В 2015-му році я був студентом 4-го курсу історичного факультету і вирішив, що потрібно спробувати себе в роботі. А в !FEST працювали мої хороші знайомі. То і затягнули. Почався робочий процес, дружній колектив і вже з того всього я не зміг вирватись.
Спілкуватись з людьми мені було неважко. Хоча ситуації різні бували… Але звільнитись звідси я вже не зміг.
Хоча до того я проходив практику в школі, в університеті, вчив діток і студентів історії.
Чи важко керувати магазином?
На початках було важко, багато чого вчився. Але зараз в мене вже досвід майже два роки на керівній посаді.
Направду, в Холдингу трохи легше досвіду набиратись, бо є багато тренінгів по управлінню. Працювати в нас – це задоволення.
Ким мріяв бути після закінчення школи?
Коли я закінчував школу, зрозумів, що мені дуже подобається історія. З того розрахунку, власне, і поступав на історичний факультет.
На першому курсі, це був 2011 рік, я зрозумів, що мені найбільше подобається археологія. І почав брати участь в археологічних експедиціях. І навіть цього літа, коли я вже давно не вчусь, я знову їздив на розкопки.
Але, на жаль, зараз така ситуація в країні, що археологія не фінансується і тим займаються тільки фанати цієї справи. Я от, наприклад, беру собі відпустку на роботі та їду волонтером в експедицію.
А які найцікавіші знахідки мав?
У 2011 році ми знайшли дуже гарний срібний медальйон доби Київської Русі. Але що цікаво, він перебував на окраїні Київської Русі, тобто на цій території вже більше жили язичники. І це було дивно, що на території язичників ми знайшли речі християнського побуту.
Насправді, в археології важливо не тільки те, що знайшов, але і в якому контексті. До того ж археологи – це такі собі лікарі ґрунтів.
А ти їздиш тільки по Україні?
Так, тільки на нашій території. Я, чесно кажучи, дуже цікавлюсь саме періодом Київської Русі. В нас, взагалі, є багато фанатів цієї справи.
А які часи тобі найбільше подобається?
Як на мене, кожна епоха чимось цікава. Якби була можливість, то я би краще подорожував в часі, щоб побачити усі епохи.
Маєш якесь хоббі?
Люблю футбол 🙂 Кожного тижня з друзями ми ганяємо м’яч. Найбільше мені подобається грати в нападі.
Яким ти себе бачиш в 60 років?
Я мрію бути власником якоїсь своєї справи. Бути, наприклад, керівником власної археологічної експедиції, яка впливатиме на розвиток української історії.
Як ти думаєш, ти змінюєш світ?
На роботі, так. Адже ми працюємо для людей! Вся наша команда працює для того, щоб приносити людям задоволення. І це все, плюсик до плюсика, дає в результаті цілісну картину.
