Уляна Сеїк – це наша колега, яку ви першою бачите, коли заходите в офіс !FESTrepublic. Вона працює в нас уже півтора року і щодня вітає всіх з усмішкою. Тому ми вирішили розпитати, як це – постійно бути усміхненою та красивою, готовою допомогти й підказати, якщо це необхідно.
Уляно, як вдається завжди гарно виглядати на роботі? Я жодного дня не бачила тебе, наприклад, похмурою.
Знаєш, якби мені не подобалося те, чим займаюся, то не хотіла б приходити, гарно виглядати чи якось внутрішньо добре почуватися.
А так приходжу на роботу, і в мене кожен день – свято, бо маю зустрічати гостей. А вони завжди дуже різні, цікаві, талановиті. І я від того кайфую.
А звідки стільки жіночності?
Від мами… Вона завжди була самодостатньою, ніколи не виходила з дому неохайно вбраною, не нафарбованою чи без вишуканих прикрас. І від неї завжди був смачний шлейф парфумів. І то для мене було прикладом. Вона, до речі, досі в мене гарно виглядає. Дивлячись на неї, надихаюся.
Що ти можеш порекомендувати жінкам, які не мали такого прикладу?
Якщо чесно, я не дуже люблю радити. Але маю доньку, то хотіла б, аби вона в майбутньому завжди почувалася щасливою, дивлячись на себе в дзеркало. Незалежно від того, який у неї матеріальний достаток, чи є сім’я, чи немає. Головне – щоб вона була задоволена собою.
Стараюся подавати приклад своїй дитині. Це так чудово, коли людина щаслива. Тоді вона може надихнути ще когось, нести красу у світ.
Звісно, бувають і похмурі дні, хочеться закутатися від усіх, але маю класний рецепт. Я оточую себе рідними та близькими людьми й ми разом дивимося фільми, слухаємо улюблену музику, граємо в захопливі ігри.
Це в мене працює й на роботі, коли треба робити щось, чого не дуже люблю. Я вмикаю якісь милі фільми чи мультики – і тоді вже ніби й не так важко зробити те, чого не хочеться. Усе складається до купки, а навколо з’являється атмосфера дому.
Уляно, ти часто проводиш екскурсії. Які гості улюблені?
Підлітки. Вони дуже допитливі, ставлять цікаві запитання.
Коли приходять зовсім маленькі дітки – з ними цікаво радше побавитися на дитячому майданчику. Старші люди більше цікавляться матеріальними речами. Вони, звісно, надихають, але все-таки не такі щирі. А от підлітки від 13 і десь до 18-ти – це круто!
Що ти порадила б новеньким працівникам?
Не боятись. Я перші тижні на роботі страшно боялася. Не дивно, адже до того 15 років була в декреті.
Я боялася всього: як спілкуватися з людьми, як виконувати обов’язки, як працювати з 9-ї до 18-ї.
Але тепер розумію, що не варто було того робити. І ще треба усміхатися. Кожен незрозумілий момент можна згладити усмішкою.
Ну, і ще, напевно, бути відкритими до нового, адже ніхто з нас не знає всього.
Уляно, так сталося, що розмовляємо з тобою напередодні Нового року та Різдва. Можливо, маєш побажання читачам і колегам?
Усім – домашнього затишку в сімейному колі. Хто не має сім’ї, хай знайде її.
Цінуйте своїх рідних. Я щаслива, що маю бабусю, вона асоціюється з моїм Різдвом. Бажаю всім у різдвяну ніч зустріти диво…
Святкуйте, не закривайтесь у собі, не сидіть букою, а виходьте в люди й робіть свято навколо себе.
Говорила: Анастасія Ковач-Петрушенко
